Рената Бедро
Уста(ре)вший механизм
«А як згадають, що страждати трэба,
то враз на публiку кривлятися давай!
Мовляв, ми - в бiлих кiмоно,
а ви усi в гiвнi! I охуенноi пэчалi нашэй
вам, бидлу, не понять.
А що тут понiмать? Ми тэж умiем
пiд лоба задирати очi, стогнать невразумiтельно
i бульби з носа випускать. I примовлять:
"Ой, як мэнi хуйово! Ой, рятуйтэ,
на серце подло наступили говьонним каблуком!
О, клятий Саурон!" чи "Валар" чи "Едiний"...
I припухаеш. Усi навкруг охуевають,
нэ знають, що й сказать - нэвжэ пиздэць настав?
А ти сидиш, як пiвэнь на парашi,
рукой изящно лоба пiдпираеш
та слухаеш бурчання в животi...»
©

***
Ну, точно, про одного знакомого)) К счастью, бывшего. Ну прелесть же!)))

@темы: йумор