Стих с Львовского майдана

[Рената Бедро]

#Евромайдан
Немає "москалів" між нас, нема "бандерів,"
а є - знедолений вкраїнський люд.
І є сім'я - "міжгірських" ненажерів ,
захочуть - милують, а схочуть, то й уб'ють.

Брати зі Сходу, плачем разом з вами, коли в копальнях ваші діти мруть.
І серце розривається у мами,
в моєї мами, як на шахтах дзвони б'ють.

А батько твій не може самокрутку
від трепету в руках одразу запалить.
А мій в той час сльозу ховає хутко, біда не в нас. Та в нас також болить...

З Донецька - ти, а я живу у Львові, приїдь у гості, хлібом поділюсь.
Не страшно, що різниця є у слові,
я іншого, мій братику, боюсь.

Боюся тих, хто ділить нас з тобою:
(а сам в той час витесує гроби).
Боюся тих, хто кличе нас до бою, мовляв, хай чубляться "презренные рабы"

У мене на столі лиш картоплина,
а ти, хто-зна, чи й вчора їв. ...
Я вже не хочу, щоб моя родина,
й твоя також, кормила упирів!

Comments

[Элка]

Красиво и патриотично! (я сама с Харькова)